Бібліотека Ярослава Мудрого. Літопис Нестора, що під 1037 р. оспівав мудрість Ярослава, свідчить: «Ярослав же любив книжки й, багато їх переписавши, поклав у церкві святої Софії». Цей короткий запис досі збуджує палкий інтерес істориків і численних шанувальників рідної минувшини. Деякі вчені гадають, що зібрана князем бібліотека була в одній з апсид, а може, в одній з двох башт собору. Досі її не знайдено. Одні дослідники вважають, що бібліотека загинула під час штурму монголо-татарами Києва в грудні 1240 р. Але чому тоді вцілів сам храм? Інші — що вона розійшлася між різними книжковими зібраннями по смерті Ярослава; треті — що вона зберігається або в самому Софійському соборі, або в іншому місці. Не так давно журналісти заходилися доводити, начебто бібліотека замурована в підземеллях Межигірського монастиря, на околиці Києва. Але того монастиря за часів Ярослава не існувало. Логічніше думати, що після кончини князя його книжкове зібрання було поділене між найбільшими церковними й монастирськими бібліотеками Києва: софійською, печерською, ірининською, георгіївською та ін. Частина книжок могла загинути в наступні століття під час численних пожеж і ворожих навал (пожежа 1718 р. повністю знищила бібліотеку Києво-Печерського монастиря, в якій, за свідченням середньовічних мемуаристів, зберігалися книжки XI ст.), інша перебуває в бібліотеках Росії та інших держав колишнього СРСР.