МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ОЛЕГ СВЯТОСЛАВИЧ (Гориславич; ?—1115) — князь волинський, тмутараканський, чернігівський і новгород-сіверський. Четвертий син Святослава Ярославича. У 1077 став волинським князем, але того ж року був вигнаний київським князем Ізяславом Ярославичем. У 1078 подався до Тмутаракані, найняв половецьку орду, захопив Чернігів, але знову був вигнаний до Тмутаракані, де утвердив свою князівську владу в 1083. У 1094 став князем чернігівським. Прізвисько Гориславич отримав від автора "Слова о полку Ігоревім" за те, що систематично залучав половецьких ханів до боротьби з іншими князями на Русі. В 1096 був розбитий сином Мономаха Мстиславом біля Суздаля і позбувся Чернігова. На Любецькому з’їзді князів 1097 отримав Новгород-Сіверський із волостю, де й закінчив своє життя.

М.Котляр