МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ХАН (хакан, хаган, каган) — назва володаря держави у східних народів. Виникла серед тюркомовних кочових племен приблизно у V—VI ст. Титул хан мали вожді гунів, аварів, монголів, кримських татар, інших народів. У деяких державах Сходу — назва правителя області або титул військово-феодальної знаті.

О.Майборода



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P] [C] [T] [У] [Ф] [X] [Ц] [Ч] [Ш] [Щ] [Ю] [Я] [Всі]