МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ХАЛУПНИКИ — категорія найбіднішого міського та сільського населення в Україні XVI—XIX ст., яке не мало власної землі й володіло лише хатами (халупами) та невеликими садибами. Xалупники наймитували або займалися ремеслом, відбуваючи пішу панщину та інші повинності.

В.Кравченко



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P] [C] [T] [У] [Ф] [X] [Ц] [Ч] [Ш] [Щ] [Ю] [Я] [Всі]