МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

БУНЧУКОВІ ТОВАРИШІ - частина козацької старшини в Гетьманщині кінця XVII—XVIII ст., яка належала до соціальної еліти суспільства, хоча й не займала військово-адміністративних посад. Бунчукові товариші перебували під покровительством гетьмана (під гетьманським клейнодом — бунчуком) і за ранговою субординацією були першими після полковників. Під час військових походів із них формувався окремий загін під орудою генерального бунчужного. В мирний час на Бунчукові товариші покладалися переважно господарські обов'язки. Більшість їх були великими землевласниками, які під кінець XVIII ст. перетворилися на поміщиків.

В.Панашенко



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P] [C] [T] [У] [Ф] [X] [Ц] [Ч] [Ш] [Щ] [Ю] [Я] [Всі]