МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

РОЗУМОВСЬКИЙ Кирило Григорович (1728—1803) — останній гетьман України (1750—1764), граф Російської імперії (з 1744), сенатор (з 1762), президент Російської Академії наук (1745—1765). Народився в с. Лемеші (Козелецька сотня Чернігівського полку) в родині рядового козака Розума. В 1742 переїздить до царського двору, де перебуває під опікою свого старшого брата — фаворита імператриці Єлизавети Олексія Розумовського. В 1743—1745 — на навчанні за кордоном. У лютому 1750 обраний гетьманом України. Намагався відстоювати перед царським урядом автономію України. Домігся царського указу про заборону поширення на українців холопства (1752), деякий час без погодження з Петербургом призначав полковників. Самостійність Розумовського викликала невдоволення царського уряду, особливо після воцаріння Катерини II. Розумовський був усунений від гетьманства, а посада гетьмана України була скасована. Для управління Україною вдруге створювалася Малоросійська колегія. Понад 11 років Розумовського було заборонено навіть з’являтися в Україні, лише в 1776 йому було дозволено приїхати на батьківщину. В 1794 Розумовський остаточно поселився в м. Батурині. Останні роки присвятив будівництву церков та інших споруд у своїх володіннях.

О.Путро