МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ОХТИРСЬКИЙ ПОЛК — сформований у 1655—1658 на Слобожанщині переселенцями із Правобережної України. Першим полковником був Іван Гладкий (1658). У 1732 Охтирський полк поділявся на 20 сотень, адміністративними центрами яких були міста Охтирка, Богодухів, Боромля, Гайворон, Коломак, Колонтаїв, Котельва, Краснокутськ, Мурафа, Рублівка, Хухра та ін. На той час на території Охтирський полк існувало 13 міст, 63 села і слободи, 22 хутори. Полковниками були: Перехрестови (Іван Іванович та Данило Іванович), Кондратьев, Осипови (Федір Осипович та Максим Федорович), Лесевицькі (Олексій Леонтійович, Іван Олексійович, Костянтин Олексійович та Георгій Олексійович). Після ліквідації 1765 царським урядом полкового устрою в Слобідській Україні Охтирський полк був реорганізований в гусарський полк російської армії, а його територія ввійшла до складу Слобідсько-Української губернії.

В.Панашенко