Захват і біль битви. Перша світова у 211 епізодах
23
Середа, 19 листопада 1914 року
Крестен Андресен перевіряє спорядження перед відправленням на Французький фронт
Один за одним друзі Андресена вирушали на фронт. Сам же він не виявляв бажання йти добровольцем, а тому ще деякий час залишався в казармах, очікуючи на неминуче. Але він не міг не згадувати про своїх друзів: ось і останній з них також поїхав, — його тезка Тьоге Андресен. На відміну від Крестена, Тьоге подався добровольцем. Причина? Він хотів «отримати бойове хрещення і стати справжнім чоловіком». Крестен Андресен, загалом, розумів хід думок Тьоге і йому подібних. Він зазначав у своєму щоденнику:
Вирушити на війну — не заради наживи або золота, не заради порятунку батьківщини і честі, навіть не для того, щоб перемогти ворога, а щоб проявити себе, свою силу і волю, набути досвіду і навчитися відповідати за свої вчинки. Ось чому я хочу вирушити на війну.
Андресен знав, що більше зволікати не можна. Але він був усе ж радий тому, що виграв трішки часу і дав собі відстрочку.
Учора їм зробили щеплення проти тифу і холери. Сьогодні — укол проти дифтериту. Він перевіряє своє спорядження.
Сіра форма з червоною облямівкою і бронзовими ґудзиками.
Темна армійська шинель.
Пікельхаубе з зеленим чохлом, R 86.
Сірий формений кашкет.
Власні чоботи, куплені у Вейлі.
Жовті високі черевики із шнурівкою армійського зразка.
Опойковий наплічник.
Жовтий бельгійський шкіряний пояс.
Такий само патронташ.
Такі само шкіряні ремені.
Намет і кілочки[45].
Алюмінієвий солдатський казанок.
Така само кружка.
Така само похідна фляга.
Лопатка.
Сірі рукавички.
Сухарна сумка.
Дві банки кави.
Одна банка з рушничним мастилом.
Недоторканний запас, зокрема дві упаковки галет і банка м'ясних консервів, а також мішечок з горохом.
Два пакети першої допомоги.
Гвинтівка зразка 97.
Інструмент для протирання зброї.
Дві вовняні фуфайки.
Дві сорочки.
Дві пари кальсонів, одні — блакитного кольору.
Товстий синьо-чорний светр.
Сіре кашне.
Муфта.
Два шкіряних пояси.
Пара теплих наколінників.
Пара рукавиць.
Особистий розпізнавальний знак. ANDRESEN, KRESTEN. K. Е. R. R.86.
Чотири пари шкарпеток, одна з них — тонкі, ажурні (подарунок коханої).
Балаклава.
Біла нарукавна пов'язка для нічного бою.
Мішечок солі з шовковою стрічкою.
Півкіло шинки.
Півкіло масла.
Банка фруктового масла [46] .
Євангеліє.
«Втеча оленя» [47] .
Поштові картки для польової пошти, 30 штук.
Газетний папір.
«Was für die Feldgrauen, Annisolie» [48] .
Пластир.
Швацьке приладдя.
Карта.
Три блокноти.
Данський прапор (наразі відсутній) [49] .
Багнет.
150 бойових патронів.
Півкіло копченої свинячої грудинки.
Один батон копченої ковбаси.
Буханець солдатського хліба.
Усе спорядження важило близько тридцяти кілограмів, і цього (як зазначає Андресен у щоденнику) «було достатньо». Газети повідомляли про частини, що складалися з молодих студентів, які йшли у наступ під Лангемарком, зі співом «Deutschland, Deutschland üЬег alles». Незабаром настане зима.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України