Павел фон Геріх бачить, що революція дісталася фронту під Вільно

Посеред ночі його збудив ад'ютант і повідомив йому, що «полк охоплений революційними настроями, що проводиться агітація, що командири двох сусідніх полків уже заарештовані своїми солдатами». Тепер солдати хочуть зустрітися з фон Геріхом. Менше тижня він командував 3-м гренадерським Перновським полком, який знаходився в резерві на фронті під Вільно^[233]. Як довго йому ще командувати?

Драматичні події останнього тижня не стали несподіваними. До призначення на цю посаду фон Геріх навчав новобранців у Петрограді, тому він знав про заворушення та хвилювання, що охопили місто. Він поїхав звідти 7 березня. «У повітрі пахло заколотом, якщо не революцією». Як завжди, він був різкий і категоричний, висловлювався рішуче: «Тут потрібні полк, кілька гармат і бравий вояка, щоб задушити все це в зародку». Він ненавидить революцію і зневажає революціонерів. Інформація, що надходить із Петрограда і Москви, суперечлива, ненадійна й уривчаста. Запізніла на кілька днів стара новина про зречення царя спричинила у цього самовпевненого захисника існуючого порядку сум'яття і вагання.

Минуло ще трохи часу, і в спальні фон Геріха з'явилася депутація, яку становили підпрапорщик, двоє унтер-офіцерів і шестеро солдатів. Фон Геріх, як завжди, ретельно приховував своє занепокоєння і пошепки сказав відвідувачам, щоб вони зняли кашкети. Після переговорів він пообіцяв зустрітися з усім полком завтра, о дев'ятій годині. А потім побажав їм на добраніч. Після того, як вони пішли, він випив порошок від головного болю і загасив світло.

Рівно о дев'ятій годині ранку полк уже чекав на нього, вишикувавшись чотирикутником. Фон Геріх виголосив промову: про загрозу Батьківщині, про боротьбу з ворогом, про те, що всі вони тепер вільні громадяни, і про те, що це означає. Солдати, звісно, не розуміли, що всі ці промови — просто опортуністичний вчинок фон Геріха. Навпаки, вони вважали, що перед ними людина, яка підтримує революцію. Їхні сумніви остаточно зникли, коли фон Геріх закликав їх обрати по двоє представників від кожної роти, щоб допомогти навести порядок і проконтролювати розподіл продовольства. Йому вже було відомо, що «в Петербурзі створено щось на кшталт Ради робітничих і солдатських депутатів, як уряд № 2» і що ця рада ухвалила постанову про передавання влади у військах виборним солдатським комітетам. Таким чином, він передбачав це розпорядження. Солдати прокричали йому «ура!».

Отже, загроза кризи минула.

Питання лише в тому, що коштуватиме цей трюк йому самому? У власних очах він виглядав героєм і поводився на полі бою дійсно як герой. Він часто не вагаючись використовував ситуацію або власне становище заради того, щоб досягти надійності та спокою. Водночас внутрішнє напруження не полишало його, конфлікт між сміливцем, яким він був або сподівався бути, і боягузом, який також виявляв себе час від часу, незважаючи на всі пози і пихаті фрази. Можливо, тепер він злякався?

Так минув залишок дня: біганина, зустрічі, телефонні бесіди і переговори. Представники солдатів хотіли знати, який уряд визнає фон Геріх, отримали досить ухильну відповідь: «Адже мені невідомо, яких поглядів вони дотримують». Він додав, що уряд «тепер один», і ця незрозуміла відповідь спричинила нові крики «ура!». Він зустрівся з начальником дивізії, який був шокований, «зблід і почав заїкатися», дізнавшись, що фон Геріх дозволив створити у своєму полку солдатські комітети. У штабі відбулася зустріч, на якій відповідали на запитання, що стосуються скасування віддання честі та інших змін, схвалених військовим міністерством. Він зустрівся з іншими командирами полків, яких солдати відпустили тільки після того, як перерізали телефонні дроти. Надійшли інструкції від командира корпусу.

Негайно доповідати про всі зміни в настрої солдатів. Не забувайте закликати на допомогу священиків, бо вони значно впливають на людей. Уникайте будь-яких несправедливостей під час оформлення звільнень, покарання, розподілу продовольства і спорядження; розмовляйте спокійно, не суворо; піклуйтеся про відпочинок солдатів, про їхні розваги і релігійні потреби. Якщо трапляються ексцеси, вживайте всіх заходів щодо захисту телефонного зв'язку і складів зброї.

Зміст

Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України