АБВ. Збройний конфлікт в термінах (Путівник для України)
Женевські конвенції про захист жертв війни - міжнародні угоди про захист жертв збройних конфліктів. Були підписані 12 серпня 1949 р. на Дипломатичній конференції ООН, що відбулася в Женеві. До Женевських конвенцій приєдналися понад 190 держав.
Женевські конвенції включають в себе чотири універсальні міжнародні договори:
- Конвенція про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях — зобов'язує збирати на полі бою і надавати допомогу пораненим і хворим супротивника. Будь-яка дискримінація щодо поранених і хворих з причин статі, раси, національності, політичних переконань або релігії забороняється. Усі поранені і хворі мають бути зареєстровані, а дані про них повідомлені тій державі, на боці якої вони воювали. Медичні установи, санітарний персонал і транспорт для перевезення поранених, хворих і санітарного майна користуються захистом, і напад на них забороняється;
- Конвенція про поліпшення долі поранених, хворих та осіб, які зазнали корабельної аварії, зі складу збройних сил на морі — встановлює правила поводження з хворими та пораненими під час морської війни, аналогічні правилам, передбаченим Конвенцією про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях;
- Конвенція про поводження з військовополоненими — встановлює правила, яких повинні дотримуватися воюючі сторони при поводженні з військовополоненими;
- Конвенція про захист цивільного населення під час війни — передбачає гуманне поводження з населенням, що перебуває на окупованій території, і захищає його права.
Жертви війни - особи, які загинули або постраждали під час і внаслідок воєнних дій. Правовий статус жертв війни визначається Женевськими конвенціями від 12 серпня 1949р. про захист жертв війни. У цих документах жертвами війни визнаються:
- хворі та поранені;
- військовополонені;
- особи, які зазнали корабельної аварії (аварію літального апарату);
- безвісно відсутні особи;
- загиблі (померлі);
- цивільні особи, які знаходяться в районі воєнних дій та на окупованих територіях.
У Конвенції про захист цивільного населення під час війни зазначено, що особливого захисту потребують інваліди, жінки, у тому числі вагітні, а також діти. В документі містяться вимоги гуманного, недискримінаційного поводження з жертвами війни, а також забороняється насилля над життям та особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й тортури; наруга над людською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження; захоплення заручників; засудження та застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного судом, який створено належним чином і який надає судові гарантії, визнані цивілізованими народами як необхідні.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України