АБВ. Збройний конфлікт в термінах (Путівник для України)

Хімічна зброя - вид забороненої зброї масового ураження, дія якої заснована на токсичних властивостях хімічних речовин.

Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищення від 13 січня 1993 р. (ратифікована Україною 16 жовтня 1998 р.) визначає хімічну зброю, як:

a) токсичні хімікати та їх прекурсори, за винятком тих випадків, коли вони мають призначення для цілей, які не забороняються цією Конвенцією за умов, що їх види та кількості відповідають таким цілям;

б) боєприпаси та пристрої, спеціально призначені для смертельного ураження або заподіяння іншої шкоди за рахунок токсичних властивостей, зазначених у підпункті a) токсичних хімікатів, які вивільняються у результаті використання таких боєприпасів та пристроїв;

в) будь-яке обладнання, спеціально призначене для використання безпосередньо у зв'язку із застосуванням боєприпасів та пристроїв, які зазначені в підпункті б).

Конвенція має Додатки, в яких міститься перелік токсичних хімікатів.

Конвенція заснувала Організацію із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ), яка покликана забезпечити контроль за дотриманням заборони на використання хімічної зброї, ліквідації її запасів, сприяти розвитку співпраці в галузі мирної хімії, надавати допомогу державам у забезпеченні захисту від хімічної зброї, забезпечувати нерозповсюдження хімічної зброї. Україна має свого представника в цій Організації. Сайт ОЗХЗ: www.opcw.org

Хімічна зброя активно використовувалася під час Першої світової війни. Під час Другої світової війни розробки з виробництва такої зброї не припинялися, але використовувалася вона значно менше. Перше з часів Другої світової війни застосування хімічної зброї відбулося під час громадянської війни в Північному Ємені (1962-1970 рр.). Також майже від початку збройного конфлікту в Сирії (з 2012 р.) були зафіксовані численні випадки застосування хімічної зброї.