АБВ. Збройний конфлікт в термінах (Путівник для України)
Санкції - спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи, які застосовуються з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності країни, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян, суспільства та держави.
Закон України «Про санкції» (від 14 серпня 2014 р.) визначає санкції як суверенне право на захист. Згідно з цим Законом (ст. 1) Україна може застосовувати санкції щодо:
- іноземної держави;
- іноземної юридичної особи;
- юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи;
- фізичної особи-нерезидента;
- іноземців, осіб без громадянства;
- суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність.
Документ також регламентує підстави та принципи застосування сакцій і містить види можливих санкцій, зокрема:
1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;
2) обмеження торговельних операцій;
3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України;
4) запобігання виведенню капіталів за межі України;
5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;
6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;
7) заборона участі в приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;
8) заборона користування радіочастотним ресурсом України;
9) обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування;
10) заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також державних закупівель в інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг, походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом;
11) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України;
12) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом;
13) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;
14) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;
15) заборона здійснення Національним банком України реєстрації учасника міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент іноземної держави;
16) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;
17) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;
18) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;
19) заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності;
20) припинення культурних обмінів, наукового співробітництва, освітніх та спортивних контактів, розважальних програм з іноземними державами та іноземними юридичними особами;
21) відмова в наданні та скасуванні віз резидентам іноземних держав, застосування інших заборон в'їзду на територію України;
22) припинення дії міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
23) анулювання офіційних візитів, засідань, переговорів з питань укладення договорів чи угод;
24) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення;
25) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.
Починаючи з 2015 р., Україна вводить обмежувальні санкції щодо фізичних та юридичних осіб Російської Федерації. Санкційний список щороку переглядається і доповнюється. Також США, Європейський Союз та низка інших країн з 2014 р. почали застосовувати низку економічних і політичних заходів, спрямованих на припинення агресії Росії проти України.
Сепаратизм - прагнення окремих груп населення чи організації до відокремлення, відособлення; рух за надання частині держави права автономії чи за її повне відокремлення і створення нової держави.
Кримінальний кодекс України (ст. 110 «Посягання на територіальну цілісність та недоторканість України») визначає кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі за «умисну дію, вчинену з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до таких дій».
Закон України «Про основи національної безпеки України» відносить сепаратизм та намагання автономізації за етнічною ознакою окремих регіонів України до загроз національній безпеці України.
Сили безпеки. Воєнна доктрина України (2015 р.) відносить до сил безпеки державні правоохоронні та розвідувальні органи, сили цивільного захисту та органи загальної компетенції, на які Конституцією та законами України покладено функції із забезпечення національної безпеки України.
Сили оборони. Воєнна доктрина України (2015 р.) відносить до сил оборони Збройні сили України, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державну спеціальну службу транспорту, інші утворені відповідно до законів України військові формування, а також правоохоронні та розвідувальні органи, в частині залучення їх до виконання завдань з оборони держави.
Стратегічні комунікації. Воєнна доктрина України (2015 р.) визначає цей термін як скоординоване і належне використання комунікативних можливостей держави - публічної дипломатії, зв'язків із громадськістю, військових зв'язків, інформаційних та психологічних операцій, заходів, спрямованих на просування цілей держави.
Таке ж визначення стратегічних комунікацій міститься в «Політиці стратегічних комунікацій НАТО» (NATO Strategic Communications Policy).
Стратегічні комунікації використовуються не лише у військовій сфері. Правильні комунікації покликані забезпечити довіру суспільства до держави, підтримку реформ, загалом діяльність будь-якої демократичної влади. Комунікації є складовою демократії та належного урядування. Не існує єдиного визначення стратегічних комунікацій. Проте стратегічні комунікації - це двосторонній процес, який передбачає не лише інформування громадськості з боку уряду, а й врахування мотивації, поведінки цієї громадськості.
«Сіра зона» - неофіційний термін, яким послуговуються для позначення «буферної смуги» вздовж лінії зіткнення (див. «лінія розмежування (зіткнення)») на сході України, яку переважно не контролює жодна із воюючих сторін. Жителі населених пунктів, які опинилися в «сірій зоні», найбільш уразливі і потерпають у тому числі й від правового вакууму, який утворився через відсутність там українських органів влади.
